Що ви використовуєте для досягнення результату? Олег Мальцев

Дата публикации: 27 февраля 2019
Публикатор: Научная библиотека Порталус
Рубрика: ВОПРОСЫ НАУКИ →
Номер публикации: №1551288722 / Жалобы? Ошибка? Выделите проблемный текст и нажмите CTRL+ENTER!

Підняте в даній статті питання ставить в тупик більшість людей. Дарма що всіх нас вкрай цікавить проблема особистої ефективності та результативності, середньостатистична людина навряд чи замислюється над тим, що для керованого досягнення результатів потрібно щось використовувати. Це стосується й укладення угод, і ведення бізнесу, і будь-яких інших задач.

Для того, щоб розібратися в проблематиці досягнення результатів, ми вирішили звернутися до результатів наукових досліджень українського вченого, академіка УАН Олега Мальцева.

Отже, подивимось, яким чином людина може змінювати одне положення справ на інше, тобто, домагатися якоїсь мети.

Людина може аб овикористовувати якусь систему, експлуатувати її, або долати дистанцію.

З точки зору властивостей психіки людина сприймає обсяг діяльності або як якусь дистанцію до предметів, або як систему. Коли випочинаєте працювати, ви бачите виконання конкретних обов'язків як дистанцію до результату, тобто відстань, визначене за часом, яке розділяє вас з вашою метою. Або ви можете сприймати все як систему без часу. Тобто, ви бачите, як змінюються властивості, але не звертаєте уваги, скільки проходить часу.

Таким чином, ви або можете експлуатувати якусь систему (наприклад, автомобіль – це теж система), або йти дистанцію (наприклад, долати шлях пішки).

Де братии ефективні моделі вирішення задач? Розглянемо наступну логічну модель. Полюючи, ми вчимося знаходити якісь ефективні способи попадання в мішень. Це модель «Поразка на відстані».

Розглянемо угоду як поразку мішені. Щоб потрапити в ціль, перш потрібно її побачити. Перше, що людина починає розуміти, - немає сенсу піднімати рушницю, поки не видно оленя. Спочатку потрібно вистежити звіра. Коли мішень знайдена, виникає дистанція.

Коли людинана вчилася працювати з системою, арсенал прийомів у неї стає набагато більше. Вона може застосовувати класи задач, знайти потенційного клієнта і, змінивши властивості його системи, зробити його реальним клієнтом.

Можна вибрати систему, для того щоб було багато клієнтів – подаючий пристрій. Ми вчимося працювати з якимись системами, використовуючи які можемо здійснювати різні дії для вирішення однієї й тієї ж задачі. Ми починаємо вивчати все, як систему координат. І розуміємо, що, коли людина починає працювати з системами, вона буде застосовувати завдання классу управління або створення до будь-якої з них.

Всі принципи у світі єдині. З цього приводу один з буддійських патріархів сказав: «Яка різниця між медитацією в Гімалаях і заняттям бізнесом?». А різниці немає. Якщо ти розумієш принципи побудови світопорядку, побудови себе як системи, себе як частини світобудови, для тебе немає проблем змінювати властивості цих систем. Ти легко вирішуєш задачі від зміни властивостей в одній системі до зміни властивостей до іншої.

А людина стає завжди наслідком системи координат, в яку вона потрапляє тому, що вона не здатна впоратися з нею. Є люди, які бігають за клієнтами. А є ті, які все розглядають як систему координат і просто працюють, або з властивостями системи, або з самою системою як озброєнням.

Тобто, коли ми починаємо працювати з системою, у нас виникають зовсім інші здібності. Ми можемо управляти системою координат, ми можемо створити людині систему координат.

Будь-яка система координат (наприклад система координат «Робота», «Суспільство», «Держава» та інші) складається з 8 елементів:

• еталони,

• сила,

• простір / об'єм,

• точки опори,

• час,

• стан енергії,

• дистанції,

• ймовірності.

У чому проблема у середньостатистичної людини? У неї немає власної системи координат. Тому що вона все її запчастини взяла в оренду у когось. У неї сукупна система координат, взята в оренду:

• точки опори в одному місці - там, де згодні, що вона результативна;

• еталони, які поділяють шановні їм люди, стають її еталонами…

Для того, щоб щось зробити, людина повинна щось використовувати для цього. А що вона використовує? Біда в тому, що вона нічого не використовує. Уявіть, що у вас є дошка і фломастер. Для того, щоб писати по дошці, потрібен фломастер.

Людина каже: «Я все використовую, у мене все є!». Але, на питання: «Назвіть цю річ? Де ця субстанція, як вона називається?», відповіді, як правило, немає.

Більшість людей насправді використовують свій минулий досвід. Але, використовуючи минулий досвід, результатів створити неможливо. Як ви розумієте, мова йде не про випадкові, а про керовані результати. Для цього потрібна якась наука для того, щоб можна було черпати звідти відповіді на складні питання, використовувати її інструментарій для вирішення будь-яких задач.

Щоб її знайти, потрібно володіти критеріями істинності. Наука повинна бути істинною. Виникає якась тенденція, яка виглядає наступним чином. Будь-яка наука вважається такою тільки тоді, коли їй властиві наступні характеристики:

1. Зведений обсяг деяких даних.

2. Дані, строго згруповані за певною системою.

3. Дані, вільно працюють один з одним, незалежно один від одного.

4. Наука, відповідає критеріям істини.

І тільки система орієнтування робить знання - наукою. А критерії істини виглядають так:

1. Благо несе.
2. Працює.
3. Многопріменіма.
4. Доказова.

Більшість існуючих сьогодні наук не відповідають описаним вище критеріям. Тому середньостатистичній людині навіть не приходить в голову думка про те, що існує якась інша наука, яка дозволяла б їй навчитися справлятися з різноплановими завданнями в житті та професійній діяльності. Вона звикламати справу з науками вузькоспрямованими, використовуваними тільки в конкретній сфері, і найчастіше незастосовними звичайною людиною.

Однак те, що ми чогось не знаємо, зовсім не означає, що цього не існує. Наука виконання завдань, яка покликана допомагати житии людині й справлятися з проблемами - існує. Це прикладна наука, реставрована і відтворена вченим О.В. Мальцевим, яка має у своєму розпорядженні технології та інструменти, що дозволяють людині досягати керованих результатів.

Опубликовано 27 февраля 2019 года