Главная → ТЕОРИЯ ПРАВА → ФІЗИЧНА ОСОБА ЯК СУБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
Дата публикации: 15 ноября 2007
Автор(ы): Володимир КОЧИН →
Публикатор: Кочин Владимир Владимирович
Рубрика: ТЕОРИЯ ПРАВА →
Источник: (c) http://portalus.ru →
Номер публикации: №1195118537
Володимир КОЧИН, (c)
студент Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України,
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
ФІЗИЧНА ОСОБА ЯК СУБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН
Відповідно до твердження Олександра Попа, кожна людина відрізняється від інших і кожним днем відрізняється від себе. Можливо саме воно розкриває відмінність правового статусу різних осіб, а також динаміку правового статусу окремої людини на протязі її життя.
Дана стаття є намаганням розкрити певні проблеми реалізації норм цивільного права, які закріплюють правовий статус фізичної особи.
Проблеми існування фізичної особи як суб’єкта цивільних правовідносин у тій чи іншій мірі розглядалися у роботах Бірюкового І., Д’ячкової Н.А, Данилової Л.Я, Михайлової И.А.; авторами підручників з цивільного права Борисовою В.І., Барановою Л.М., Жилінковою І.В. І.В.Спасибо-Фатєєвою, В.Л.Яроцьким та ін.; Харитоновим Е.О., Саниахматовою Н.А.; Ю.В.Білоусовим, С.В.Лодінською, С.Д.Русу та ін.; Р.О. Стефанчуком, О.В. Дзерою, Д.В.Бобровою, А.С. Догвером, Н.В. Кузнєцовою. Також відповідні внески у розробку цієї теми внесені Коломієць О.О., Савченком О. та іншими.
Є різноманітні точки зору до позиції визначення поняття "людини". З юридичної точки зору це індивідуальний учасник правових відносин – суб’єкт правовідносин.
Людина щодня вступає у правовідносини. Найчастіше ці відносини є цивільно-правового характеру, починаючи від дрібного побутового правочину і закінчуючи створенням особливого суб’єкта - юридичної особи.
Сучасне цивільне право визначає людину як учасника цивільно-правових відносин надаючи їй визначення "фізичної особи". Особі властиві риси та якості, які характеризують людину в суспільному значенні й містять соціальну ознаку. Це, зокрема: здатність мислити й приймати рішення, які є не інтуїтивними, а усвідомленими; індивідуальність (талант, освіта, професія, уподобання тощо); свобода, яка забезпечує реалізацію особистих інтересів і не порушує прав інших суб'єктів; відповідальність перед суспільством.
Термін "фізична особа" офіційно введений у цивільне законодавство України (ст. 24 ЦК) вперше, хоча його використання вже тривалий час активно здійснюється у наукових працях переважної більшості юристів. Іде мова не просто про зміну термінології, а про оформлення нового підходу. Неможливо не погодитися з тим, що увага загострилася на цінності та правовому статусі людини у приватноправових відносинах. Це підкреслює саме приватні зв’язки, де учасники є рівними, на відміну від норм конституційного чи адміністративного права.
Головним засобом індивідуалізації кожної фізичної особи є її ім’я, адже саме під ним особа набуває та здійснює свої права та обов’язки.
Виникає питання щодо реалізації права особи на імені. Ім’я надається з народження, саме тому, у практиці можуть траплятися випадки, коли особи використовують своє право на зміну імені, коли її воно не влаштовує. Тому, наприклад у Російській Федерації, існує думка про внесення змін у законодавство положення про заборону присвоєння дитині імені, яке не є таким з лінгвістичної точки зору (абревіатури, словосполучення) або імені з яскраво висловленим ідеологічним навантаженням.
При характеристиці правового статусу фізичної особи першим елементом є правоздатність. Цивільна правоздатність фізичної особи - це здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки. Правоздатність грає велику роль не лише при характеристиці фізичної особи як суб’єкта цивільних правовідносин.
На мою думку, це є основою і при характеристиці правоздатності юридичної особи, адже вона здатна мати такі ж права та обов’язки як і фізична особа.
Однією з найбільш фундаментальних категорій у цивільному праві є цивільна дієздатність фізичної особи. Відповідно до чинного законодавства дієздатність - знатність набувати для себе цивільних прав, здійснювати набуті цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки, виконувати створені цивільні обов'язки, нести відповідальність у разі невиконання створених для себе обов'язків.
З методологічних позицій виділяють такі складові дієздатності:
• правочиноздатність, щодо можливості укладання правочинів;
• деліктоздатність, щодо можливості нести цивільно-правову відповідальність;
• тестаментоздатність, щодо можливості бути учасником спадкування;
• трансдієздатність, щодо можливості обирати собі представників;
• бізнесдієздатність, щодо можливості займатися підприємницькою діяльністю.
Деліктоздатність, іноді виділяють як самостійний елемент. На мою думку, це можливо робити, якщо правоздатність, дієздатність та деліктоздатність об’єднувати у правосуб'єктність фізичної особи.
Фізична особа визнається недієздатною лише на підставі рішення суду у порядку, встановленому ЦПК України. Так, суд приймає рішення про визнання фізичної особи недієздатною на підставі висновку судово-психіатричної експертизи і розглядається з обов’язковою участю представника органу опіки та піклування.
На практиці суд звертає увагу на те, що у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище, тобто відсутні зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Крім того, суду має бути надано подання органу опіки і піклування для встановлення піклування і призначення піклувальника щодо фізичної особи.
Новелою ЦК є норма про надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов’язків. Вона надає дієздатній фізичній особі, яка за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки, право обирати собі помічника на підставі укладеного між ними договору, помічник може одержувати доходи підопічної особи (пенсію, аліменти, заробітну плату тощо) та укладати в її інтересах дрібні побутові правочини. На мою думку, це є досить доцільним те, що помічник реєструється органом опіки та піклування, що підтверджується відповідним документом.
При характеристиці фізичної особи як інституту цивільного права не можливо уникнути інституту місця проживання, адже він має важливе значення для здійснення і захисту прав фізичної особи, забезпечення стабільності цивільних відносин.
Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. У цьому випадку треба виходити з того, де вона найчастіше перебуває. Не слід вважати переміною місця проживання виїзд фізичної особи тимчасово у іншу місцевість для навчання, у відрядження тощо.
Необхідно також звернути увагу на те, що ст.33 Конституції відмежовує місце перебування громадянина та місце його проживання. Місце перебування фізичної особи - це місце, де вона знаходиться тимчасово (готель, санаторій, притулок тощо), а місце проживання - місце, де громадянин постійно чи переважно проживає (як власник будинку чи квартири; як член сім’ї власника і т.п. або на іншій підставі, встановленій законодавством, в будинку-інтернаті для інвалідів тощо).
З метою забезпечення умов для стабільності цивільних відносин і виконання фізичними особами зобов’язань по відношенню до інших суб’єктів права встановлена їх реєстрація за місцем проживання та по місцю тимчасового перебування.
Реєстрацію фізичних осіб за місцем проживання і за місцем тимчасового перебування слід відрізняти від прописки. Прописка базується на так званій «дозвільній системі» і здійснюється переважно на підставі відомчих актів. Призначення реєстрації – фіксувати перебування фізичної особи у вільному обранні ними місця проживання чи перебування (як інститут публічного права).
Відкритим залишається питання щодо реалізації прав щодо вільного вибору місця проживання неповнолітніми особами, які перебувають у навчальних закладах у тому випадку, коли неповнолітні висловлює бажання проживати поза закладом тим самим реалізуючи своє право на вільний вибір місця проживання.
За статистикою, в державі налічується більш як 100 тисяч дітей-сиріт до 18 років з офіційних 10,7 мільйона. Минулого року у ході профілактичних рейдів було виявлено понад 100 тисяч неповнолітніх, які вешталися по вокзалах і переховувалися на горищах. А на обліку в кримінальній міліції було близько 40 тисяч неповнолітніх. Чи можна говорити про реалізацію такими дітьми права на вільний вибір місця проживання?
Інститут місця проживання тісно пов’язаний з реалізацією права особи на житло та проживання. На практиці доволі часто можна зустрітися з встановленням житлового сервітуту або позбавлення особи права на проживання у житловому приміщенні.
Тривала відсутність фізичної особи у місці її постійного проживання, а також відсутність відомостей про місце перебування останньої породжують невизначеність у цивільних правовідносинах, у яких вона бере участь. У таких випадках застосовуються норми цивільно-правових інститутів визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою.
Судова практика звертає увагу на те, щоб для оголошення особи померлою необхідно:
• встановити чи є вона власником майна, де вона зареєстрована та таке ж питання щодо особи, яку необхідно оголосити померлою;
• встановити факт відсутності особи за місцем постійного проживання (наприклад, за місцем постійного проживання підтверджується відповідними актами від 12 вересня 2006 року та від 12 жовтня 2006 року, які видані депутатом Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області та керуючим справами ОСББ "Електромонтажник" у присутності свідків );
• встановити дійсну необхідність надання цього статусу.
Оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою не виключає можливості появи зниклої особи, адже припущення базується лише на відсутності відомостей про місце її перебування у місці її постійного проживання, або наявність обставин.
Тому, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою чи оголошена померлою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування особи або суд, що постановив рішення про визнання її безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду.
Останнім вагомим інститутом при характеристиці фізичної особи є можливість набуття нею особливого статусу - фізичної особи-підприємця. Підприємницька діяльність - це ключовий елемент цивільного обороту, а підприємець - одна із центральних фігур соціально-економічного та політичного життя громадянського суспільства.
Таким чином, право на здійснення підприємницької діяльності мають як юридичні та фізичні особи, причому це стосується фізичних осіб тільки з повною фізичною дієздатністю за умови їх державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Особа обмежується у підприємницькій діяльності у двох випадках. По-перше, з огляду на особу, тобто позбавляються права на зайняття депутати, державні службовці, судді тощо; чи з огляду на діяльність, тобто закон встановлює вичерпний перелік забороненої діяльності.
Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яке належатиме їй при поділі цього майна. Саме тому, підприємницька діяльність такої фізичної особи для багатьох є стартовим майданчиком для того, що у подальшому утворити юридичну особу.
Кожна людина як учасник цивільних правовідносин відрізняється одна від одної з огляду на її цивільно-правовий статус, і тому при вступі до таких відносин варто пам’ятати вислів Г.Е.Лессінга: "Люди не завжди бувають тим, чим здаються".
Таким чином, фізична як учасник цивільно-правових відносин має у своєму статусі дієздатність, котра визначається на підставі правоздатності та відповідно до віку та стану здоров’я. У випадках, передбачених законом, з метою захисту встановлюється опіка чи піклування. Важливе значення має місце проживання фізичної особи, з яким пов’язується настання певних наслідків (визнання її померлою чи безвісно відсутньою). Особливе місце посідає фізична особа-підприємець, реалізуючи право на зайняття підприємницькою діяльністю.
Можна зробити висновок, що дискусійними моментами у цивільному законодавстві є: по-перше, деталізація права особи на ім’я у аспекті лінгвістичного навантаження, по-друге, співвідношення правоздатності фізичної особи та правоздатності юридичної особи, по-третє реалізація неповнолітніми права на вільний вибір місця проживання та свободу пересування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бірюков І. До питання визначення термінів "громадянин" і "фізична особа"//Підприємство, господарство і право. – 2001. - №7 – С.42-43.
Михайлова И.А. Гражданская правосубъектность физических лиц: проблемы законодательства, теории и практики : Автореф. Дис. док. юрид наук 12.00.03 // Режим доступу http://www.lawbook.org.ua/ru/12.00.03.shtml
Нові Цивільний та Господарські кодекси України та проблеми їх застосування: Матеріали наук.-практ. семінару: ч.І (м. Харків, 22 квіт 2003 р.) / Укладачі: М.І.Панов, В.І.Борисова, В.Л.Яроцький та ін. - Х.: Нац юрид. акад. України, 2004.
Скакун О.Ф.: Теорія держави і права: Підручник/ Пер. з рос. – Харків: Консул, 2001. – С.356
Ухвала по справі № 2-0-19/ 07 p. від 29 січня 2007 року Чугуївського міського суду Харківської області
Селіванов А.О.: Верховенство права в Конституційному правосудді: Аналіз конституц. юрисдикції. – К.; Х.: Акад.прав.наук України, 2006. – С.171
Рішення Зміївського районного суду Харківської області №2-0-6 2007 рік від 12 січня 2007 року
Опубликовано на Порталусе 15 ноября 2007 года
Новинки на Порталусе:
Сегодня в трендах top-5
Ваше мнение ?
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА (нажмите для поиска): фізична особа →
Искали что-то другое? Поиск по Порталусу:
Добавить публикацию • Разместить рекламу • О Порталусе • Рейтинг • Каталог • Авторам • Поиск
Главный редактор: Смогоржевский B.B.
Порталус в VK